Іудейська релігійна громада "Міцва"
Навчально-виховний комплекс "Міцва-613"

  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • 38 0456 353 144

Євреям м.Біла Церква присвячується...

Громада висловлює слова подяки Світлані Арнольдівни Слипко-Кривуці (Сурмій), за душевний вірш, присвячений історії євреїв Білої Церкві. Особливо приємно, що вірш написано рукою людини неєврейського походження. Автор зуміла точно передати історію становлення Білоцерківської єврейської громади  протягом двох століть та  відчути біль єврейського народу:

Євреям м. Біла Церква присвячуеться

Береги Росі ріки
Пам’ятають різні миті.
Та я хочу зупинитись
В вісімнадцятім столітті.

Коліївщину згадати,битву гайдамаків,
Нелегкі буремні і страждальні роки,
Подвиги Івана Гонти,
Коли в виступах селян були перші кроки.

Як відомо, граф Браницький,
Польщі вірою служив.
Він повстання в Україні
Досить швидко придушив.

За військовії заслуги
і за кров народу
Польський гетьман в дар отримав
Білу Церкву в нагороду.

І за кілька літ змінилась
В місті демографія-
шляхтичі прибули з Польщі
І аристократія.

Ще був один народ у нас
Такий що мав природний хист,
Якого гетьман оцінив.
Йому й присвячений цей лист.

А саме – це сини Авраама:
Купці, швеці, орендарі.
Всі так майстерно гендлювали,
Платили графу хабарі.

Це – піонери бізнесові
У 19 столітті.
Заклали паростки торгові
І банківської справи в місті.

В багатьох своїх ремеслах
Були господарями справ.
Завжди людські потреби знали,
Тому і бізнес процвітав.

З поляками переженились,
Діток чимало народили,
Ґешефти всі вершили хором,
Ну, а онукам передали єврейський розум,польський гонор.

Вже їх майбутні покоління
Піднялися на щабель вище.
Це знамениті лікарі, бухгалтери,
Економісти, мистецькі діячі, юристи.

А наш земляк Шолом Алейхем
Прекрасний класик , літератор.
Від Бога драматург, поет
Відмінний педагог, оратор.

Тому нащадкам в Білій Церкві
Я можу повторить не раз-
Він для єврейського народу
Так, як для нас – кобзар Тарас.

Дочка єврейського народу,
Палкий борець за незалежність-
Діяч держави Голда Меєр
І України друг безмежний.

Хоча у Києві родилась,
Та довелось далеко жити.
У Білу Церкву приїздила
Свою родину навістити.

Чимало пролетіло літ
І Білу Церкву прославляли
Тісновські, Векслери, Кричевські,
Любарські, Барські і Залевські.

А як же можна не згадати
Славетні Злотника пісні,
Що захват в серці викликають,
І сльози на очах рясні.

Когось забула, не назвала.
Та назавжди закарбувала
Народна пам'ять у серцях.
Та чорні дошки прибивали
На їх улюблених місцях.

Це БРУМ,це неповські будівлі,
Прекрасна площа для торгів,
Шинки, цехи та синагоги
Й кінотеатр, що згорів.

І щоб хотілося відмітить –
Це кредо їхнього життя:
Якщо ти друг – то це навіки,
А недруг – йди у забуття.

Бо із сусідами своїми
У мирі й дружбі проживали.
Плече у горі представляли
І Песах разом святкували.

Та скільки ж їх людей безвинних
Фашистський чобіт розтоптав.
Лише за те, що був євреєм
І Тору у сімї читав.

В післявоєнну годину,
Народ цей був передовий.
Містечко наше відновив
Як пташку Фенікс із руїн.

Ще за Мойсеєвим сказанням
Господь їм землю дарував.
І пробудилась пам'ять предків –
Ізраїль їх у путь позвав.

Безмовно опустіли сквери.
Не чути ідіша, іврита.
І лише пам'ять душу крає,
Яка нудьгою оповита.

Та слава Богу є община.
Хоч невелика, але є.
Ї всі традиції народу,
Що залишив нас, береже.

  


Навчально-виховний комплекс "Міцва-613"