Іудейська релігійна громада "Міцва"
Навчально-виховний комплекс "Міцва-613"

  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • 38 0456 353 144

Семінар "Ліворукі діти: особливості розвитку"

Семінар Центру толерантності для батьків, учнів, учителів

Відповідальні за проведення:

Андрющенко Нателла Ігорівна,

директор НВК «Міцва-613»,

Ципуга Вікторія Іванівна,

учитель історії та суспільствознавства НВК «Міцва-613»,

координатор Білоцерківського Центру толерантності при НВК «Міцва-613»,

Бакун Людмила Михайлівна,

заступник директора з виховної роботи,

координатор Центру толерантності НВК «Міцва-613»,

Двухбабна Анна Омельянівна,

заступник директора з НВР НВК «Міцва-613»,.

Мета: познайомити учасників із дослідженнями науковців щодо особливостей пси­хо­фі­зіо­­ло­гічного складу та розвитку ліворуких дітей; навчити розрізніти поняття «пра­во­рукі», «лі­­во­рукі» та «амбідекстри»; виробити методичні рекомендації щодо роботи з лі­во­ру­кими ді­ть­­ми.

Обладнання: мультимедійна презентація, дидактичний матеріал, папір, маркери, по­р­т­ре­ти ви­датних людей: Ю. Цезаря, Александра Македонского, Карла Великого, Л. да Він­чі, Рафаеля, І. Ньютона, В. А. Моцарта, Н. Бонапарта, Ф. Шопена, Р. Шумана, Л. ван Бет­хо­ве­на, О. Пушкіна, Л. Толстого, Л. Керролла, Г.Уеллса, М.Твена, О. фон Бісмарка, Б. Фран­к­лі­на, фізіолога І. Павлова, Ч.Чапліна, С. Рахманінова, У. Черчіля, М. Тесли, А. Ейн­ш­те­йна, С. Про­коф’єва, Б. Гейтса.

Хід заняття

І. Актуалізація суб’єктного досвіду (психологічна рефлексія)

-        Чи знаєте ви людей, що зображені на портретах? Як ви думаєте, що їх поєднує?

-  Які асоціації викликають у вас записаний на дошці ряд слів? (наприклад: «пер­ший-останній», «верх-низ» тощо) «Добро», «правда», «правий», «Аліса», «Лєсков».

ІІ. Мотивація.

-   За час еволюції людство пройшло довгий шлях розвитку. Людина постійно змі­ню­ва­ла­ся, удосконалювалися навички та збільшувався мозок людини, нові більш пристосовані види витісняли попередні (людину прямостоячу змінила людина вміла, у свою чергу людина вміла поступилася місцем на історичній арені людині розумній). Великі зміни спричинили незначні, не завжди помітні мутації в організмі конкретних особин. Але са­ме ці мутації, відхилення від норми мали істотне значення для еволюції людини за­га­лом. Ці відхилення від норми на певному етапі розвитку в людській свідомості стійко пов’язуються зі шкодою для людини, трансформуються в поняття «зло». Людей-носіїв подібних нестандартних, ненормальних, з точки зору пересічного члена суспільства, якостей вважали виродками, над ними знущалися, їх переслідували й навіть знищували. Сьогоді ми поговоримо з вами про ліворуких людей і спробуємо відповісти на питання: чи справді така аномалія, як ліворукість, є злом і яке значення для існування люд­с­т­ва має існування ліворукості? Працюватимемо за таким планом. Можливо, якщо в якогось є доповнення або пропозиції, ми їх врахуємо й внесемо відповідні зміни до плану сьогоднішнього заняття. Працюватимемо в групах-командах, кожна з яких отримає своє завдання.

План заняття 

  1. 1.Етимологія поняття «лівша».
  2. 2.Про що свідчать історичні факти? («Мовою історичних фактів».)

2.1. Присутність ліворуких у первісному суспільстві.

2.2. Вплив ліворуких людей на історичний процес, розвиток науки та культури.

  1. 3.Особливості будови мозку та психіки ліворуких людей.
  2. 4.Розвиток здібностей ліворуких людей. Методичні рекомендації та поради батькам.

ІІІ. Основна частина.

1. Етимологія поняття «лівша».

Команда лінгвістів. (словникова робота: команди отримують карточки зі словами, що позначають поняття «лівша», «правша» та «амбідекстер» різними мовами та їх перекладом.)  

Позначення ліворуких людей, українською шульга (від давньослов’янського «шуя» — лівиця, ліва рука), у різних мовах має майже завжди негативний відтінок, а подекуди й об­ра­з­ли­ве зачення. Можливо, саме тому довгий час самі лівші вважали себе непов­но­пра­в­ними, ди­скри­мінованими членами суспільства.

У більшості європейських мов слово «право» є не тільки синонимом правильності, нор­ми, стандарту, але й уживається в значенні «правосуддя», «справедливість».

Так, термін «право», «правовий» німецькою звучить як «recht», французькою – «droit». Так само й у слов’янських мовах «правий», «право» має значення «правосуддя», «правильності». Іспанською ж – «derecho»(правий) та похідне від нього «diestro» має два значення: «правша» та «кваліфікований», іспанське «бути дуже розумним» буквально перекладається «не бути ліворуким».

Ірландською мовою сово «deas» (правий) уживається в значенні «правильної сторони» або «чогось хорошого», а слово «сiotog» (ліва рука) означає «незручний», італійська додає епітет «дефектний», «брехливий».

У цьому ж значенні вживається голландський вислів «twee linkerhanden hebben» («мати дві ліві руки»), тобто «бути незграбою», або французьке слово «gauche» (лівий, тобто незграбний). Португальською звичайне слово, що позначало ліворуку людину – «canhoto», колись використовувалося для позначення диявола, утім сьогодні його вживають не тільки в значенні «лівша», але й «незграба». Навіть слово «ambidexterity» («моторний») відображає стереотипне уявлення й має значення «двосторонньої кваліфікації». Воно має латинський корінь «dexter», що означає «право, правий». Тобто термін уживається в значенні «бути пра­вим з обох боків». Це твердження також уживається в менш відомому антонімі «ambisinistrous», що означає «незграбний з обох боків». У цьому випадку маємо справу з ла­тин­ським коренем «sinister» (зловісний).

Таким чином, історично у свідомості європейців закріпилося уявлення про те, що пра­во­рукі люди – це вмілі та висококваліфіковані фахівці, майстри справи. Тоді як уявлення про лі­воруких у європейських мовах набуло запозиченого з латини значення «невдаха, незграба, не­щасливий», а пізніше – навіть «злий, зловісний».

Панування стійкого уявлення про ліворуких людей як про поганих воїнів, працівників, тобто невдах поступово набувало все більш зловісного значення. Німецьке слово «links» оз­на­чає «зліва», а прикметник «link» має значення «хитрий, лукавий», дієслово ж «linken» – «обманювати». Сьогодні угорське слово «balfacan» означає кретин. ( «Bal» – лівий, «facan» –фазан.) Однак слово походить від початкової форми: вульгарного слова «balfasz», яке має поєднання «Bal» та вульгарної назви чоловічих гениталій «fasz».                      

Проте не варто думати, що тільки європейські народи зберегли в мові негативне ставлення до ліворуких людей. У стародавньому Китаї ліва сторона вважалася «поганою». При­кметник «лівий» у китайській означає «непідходящий» або «такий, що не має згоди (не­зго­дний)». Наприклад, вислів «ліва дорога» вживається в значенні незаконних або амо­ра­ль­них шляхів (засобів). А в Японії ліворуких уважали брехливими й спритними людьми, а виявлена ліворукість дружини могла бути підставою для розлучення. 

І лише єврейською мовою лівша вживається без негативного відтінку.

 

2. Про що свідчать історичні факти? («Мовою історичних фактів») 

Команда істориків. Оскільки всі вислови, що ми вживаємо з дитинства й над по­хо­д­же­н­ням яких ми вже давно не замислюємося, мають також чітко визначене негативне значення, то можемо зробити висновок, що практично всю свою історію люди з недовірою та упе­ред­же­ністю сприймали ліворуких людей.

Стійке упередження щодо ліворуких виявляється не тільки в мові, але й на рівні під­сві­до­мості й закріплюється у звичаях. Так, уважається, що побачити вві сні лівшу – поганий знак, що віщує зраду від того, у кому ви найбільше впевнені як у вірному другові. Якщо ж вам насниться, що ви самі лівша, це означає, що вам запропонують роботу, яка вам не під си­лу. У той же час, якщо вві сні ви побачили, що виконуєте копітку роботу лівою рукою, то ско­ро вам запропонують дуже вигідну угоду, що допоможе вирішити всі ваші матеріальні про­блеми.

З чим пов’язане таке стійке негативне усвідомлення ліворуких людей, що закріпилося навіть у підсвідомості?

Учені-історики вважають, що в кам’яному віці співвідношення ліворуких і праворуких було однаковим, однак уже в епоху бронзи переважали праворукі. Це співвідношення скла­дало 3:1. Проте наскельні малюнки кам’яного віку зображують людей, які що-небудь роб­лять саме правою рукою. І на стінах єгипетських пірамід зображено саме праворуких людей. Бі­льше того, знаряддя праці та зброя стародавніх людей свідчать, що ці предмети були при­зна­чені конкретно для праворуких людей. Саме тому деякі вчені схиляються до думки, що спів­відношення ліворуких і праворуких в усі часи було приблизно однаковим. 

Проте проаналізовані вченими зображення ІІІ тис. до н.е.на вазах, фресках, папірусах, на­скельних малюнках, знайдених на різних континентах, виявили, що ліворукість зо­бра­жу­є­ть­ся приблизно в 7,4 відсотках випадків. Ця цифра близька до того, що ми бачимо й сьо­го­д­ні. 

Про що, на вашу думку, свідчать вислови: «Сидить праворуч Отця»; «Чоловік пішов «наліво»»; «Коли людина бреше, вона дивиться вліво»; «лівий заробіток»; «лівий товар»?

Норвезькою вислів «venstrehandsarbeid» (ліва робота) вживається в значенні «чогось, що зроблено погано», а одне з норвезьких слів, яким позначають лівшів, – «keivhendt» –по­хо­дить від слів, що перекладаються як «неправильна рука».

Так само й у східнослов’янських мовах усе, що пов’язане зі словом «лівий» сприй­ма­є­ть­­ся як речі, що нічого доброго не несуть. На Русі дітям, що тягнулися до загальної миски лі­вою рукою, давали ложкою по лобі. A тих, хто перехрестився лівою рукою, уважали бого­ху­ль­­никами.

Мусульманин дуже образиться, якщо йому при зустрічі простягнуть ліву руку або вру­чать цією рукою гроші, подарунок, бо вона вважається «нечистою».

Поняття лівий у політиці – це завжди екстремізм. Згадаймо вислів вождя світового пролетарату про лівизну, яка хоч і дитяча, проте хвороба. Товар, що зроблено лівою рукою, лівий товар, усім суспільством сприймається як відверта халтура. А оскільки всі ці вислови та слова існують з незапам’ятних часів, то можна зробити висновок, що домінування право­ру­ких над ліворукими почалося дуже давно. Цікаво, що латинський термін «sinister» в зна­че­нні «лівий, зловісний» походить від латинського слова «sinus» і перекладається як «кишеня». Тра­диційна римська тога мала тільки одну кишеню, що була розташована на лівій стороні й тому слугувала для праворуких людей.  

Стійке уявлення про ліворуких людей як про носіїв нещастя пов’язано зі стародавнім рим­ським звичаєм рукопотискання. Подаючи на знак привітання праву руку, чоловік тим самим показував, що не має в руках зброї. Ліворука людина, подаючи для привітання праву руку, у лівій могла стискати стилет або іншу зброю, так він знешкоджував супротивника, стискаючи його «бойову» праву руку, а лівою наносив смертельні рани. Природньо, знаючи про цю здібність лівшів, їх почали використовувати як найманих убивць, а в громадській ду­мці за ними закріпилася недобра слава. Люди почали вважати, що лівші приносять не­щастя.

На відміну від римлян, стародавні греки не вважали ліворуких ні незграбами, ні зло­віс­ни­ми. Навпаки, у Греції утвердилася думка, що лівші мають родинні зв’язки з богами, адже ко­ли боги приймали людську подобу, вони мали ж чимось відрізнятися від простих смерт­них. Проте таке ставлення до лівшів в історії є скоріше виключенням, бо на довгі століття євро­пейці сприйняли відношення до ліворуких, що закріпилося в Римі.  

У добу середньовіччя ліворуких людей спалювали на вогнищах лише тому, що право­ру­ким здавалося, що ті люди є чаклунами й відьмами. І почасти це було правдою. Це вже тепер психологи відкрито заявляють, що шульги мають здатність до яснобачення, екстра­сен­со­рики та сильно загострене шосте чуття. Серед екстрасенсів та ясновидців мо­жна зустріти лише до 2% праворуких, а 98% – шульги. Ліворукі люди можуть бачити минуле й майбутнє, бачити людину наскрізь. Існує й фантастичне пояснення ліворукості: час для них плине не від минулого до майбутнього, а навпаки. Цією неймовірною теорією колись намагалися по­яс­нити здатність лівшів передбачати майбутнє.

У радянські часи всіх шульг цькували та силою змушували навчатися писати правою рукою. 

На сьогодні лівші складають усього 10-17% населення нашої планети.Це, звичайно, не означає, що ліворукість – ознака нового часу. Історія знає чимало прикладів життя ліворуких людей. Це й О. Македонський, і Ю. Цезар, і імператор Тиберій та багато інших. Проте в усі часи ліворукість сприймалася як аномалія, її пробачали лише видатним людям, звичайних же людей-лівшів зазвичай цькували або пробували перевчити, щоб зробити їх нормальними.

-        Тож спробуймо розібратися, наскільки шкідлива чи навпаки корисна та вкрай необхідна людству поява ліворуких людей. Погляньте ще раз на портрети на дошці. Усі ці люди були лівшами. Деякі з них, як, скажімо, Пушкін, Толстой, Ейнштейн були не найпершими учнями в школі, а «посередньо обдарованими», як характеризували їх учителі. Проте хто сьогодні не знає, що вони – генії, які піднесли людську думку на небачену височінь?

-        Використовуючи таблицю, проаналізуйте, чим завдячує людство цим людям і як вони вплинули на хід історії.

Історична

епоха

Персоналії

Політика, державотворення

Наука, культура

Стародавні часи

Ю. Цезар,

Александр Македонский

Середні віки

Карл Великий

Нові часи

Наполеон Бонапарт

Л. да Вінчі,

Рафаель, І. Ньютон,

В. А. Моцарт, Р. Шуман,

Л. ван Бетховен, О. Пушкін,

Л. Толстой, М. Твен

Новітня історія

О. фон Бісмарк,

Б. Франклін,

У.Черчіль, Б. Гейтс

Л. Керролл, Г. Уеллс,

фізіолог І. Павлов, Ч.Чаплін,                                                                                                                   С. Рахманінов,                                                       М. Тесла, А. Ейнштейн,                                          С. Прокоф’єв

-        Як ви думаєте, чому зберігається певна тенденція щодо появи на політичному Олімпі ліворуких людей та державотворців у переломні моменти історії, лише нові та новітні ча­си подарували людству цілу плеяду видатних лівшів, представників науки і куль­ту­ри? І чому саме в цей період історії ліворукі почали відігравати таку значну роль у роз­витку науки і культури?

Висновок. Поява на політичному олімпі ліворуких людей спричинила великі зміни в житті суспільства: саме Александр Македонський та Юлій Цезар сприяли перетворенню та включенню республіканської Європи до світових імперій, що поєднували народи не тільки Європи, але й Азії. Їхню справу продовжили Карл Великий та Наполеон Бонапарт.

Відкриття Америки спричинило величезні зрушення у свідомості людей, з’являється сві­това торгівля, що об’єднує народи в єдину господарську та соціальну спільноту, від­бу­ва­є­ть­­ся взаємопроникнення культур, людство збагатилося новими знаннями. І велику роль у про­­цесі цивілізаційного поступу відігравали видатні особистості, що були лівшами. Чому на зла­­мі епох саме ліворукі змогли здійснити якісний стрибок у свідомості?

Деякі дослідники переконливо доводять, що новонароджені діти частіше тягнуться за іграшкою або певним предметом лівою рукою. Мавпи теж тягнуться за кормом лівою рукою, а певні маніпуляції здійснюють правою. Це дозволило вченим зробити висновок: старі, стій­ко засвоєні функції управляються правою півкулею мозку, а нові – лівою. Отож і не дивно, що в найбільш критичні моменти людської історії, коли старі відносини відмирають, а нові, не­відомі тільки-но народжуються, ключову роль починають відігравати ліворукі люди.

Статистичні дані свідчать, що число ліворуких щороку невпинно зростає: наприклад, у 30-ті роки в Британії було 3% ліворуких, у 50-х – уже 5%, сьогодні кожен 10-й британець лівша. Ще на початку ХХ століття їх було дуже мало, проте тепер вони складають 15% від народжених дітей усього світу. Загалом сьогодні у світі десь 9-11 відсотків ліворуких дітей, однак у Росії їх значно більше – майже 25 відсотків. За найскромнішими підрахунками, у нашій країні число шульг становить близько 10 мільйонів ліворуких людей. Це майже кожен четвертий. У той же час амбидекстрів (які користуються обома руками) – близько 15-17 мільйонів.  

Національне бюро економічних досліджень опублікувало цікаву доповідь про перевагу ліворуких над праворукими. Виявляється, випускники вищих навчальних закладів-лівші за­роб­ляють на 13-21% більше, ніж їх однокашники-праворукі. Проте ця тенденція про­яв­ля­є­ть­ся тільки в чоловіків, ліворукі та праворукі жінки демонструють однакові результати. Окрім того, виявилося, що лівші частіше, ніж правші, стають висококласними фахівцями (53% против 38%).

Зростання кількості лівшів, на думку вчених «Univercity College» – медичного фа­ку­ль­те­ту Лондонського університету, може призвести до відповідного зростання інте­лек­ту­аль­но­го рівня суспільства загалом, а також до появи справжніх геніїв у галузі математики, мис­те­ц­т­ва та спорту.  

Із чим це пов’язано? Можливо, що майбутні генії будуть з України та Росії? А щоб це сталося, потрібно розпізнати їх та допомогти їм розвинути свої здібності.

  1. 3.Особливості будови мозку та психіки ліворуких людей.

Розуміння питання ліворукості є надзвичайно важливим у нашому суспільстві, адже ліворукі люди – це зовсім інший світ, відмінний від звичного. Науковці вважають, що завдяки особливому типу функціональної організації мозку лівші по-іншому сприймають інформацію, мислять та інакше проявляють емоції.

Отже, хто ж ці ліворукі діти?

Спробуйте пояснити, кого ми називаємо «лівшами», кого «правшами», А хто такі «амбі­декстри»?

Робота над поняттям. Мозковий штурм.

Висновок. Таким чином, ми виявили, що праворукі та ліворукі — це не однорідні групи. Серед них є винятково ліворукі й винятково праворукі, але є й ті, хто виконує однією або іншою рукою тільки деякі дії, у тому числі й амбідекстри (обоєрукі) — люди, які однаково добре володіють і правою, і лівою руками.

Цікаво, що сьогодні поняття ліворукості розуміється ширше. Крім руки, важливу роль ві­ді­грають також й інші органи: око, вухо, нога. Часто ми самі не підозрюємо, що маємо «лі­визну». Для визначення прихованих ознак фахівці використовують різні способи та тести: пе­реплетіння пальців рук, так звану позу Наполеона, аплодування. Поспостерігайте за со­бою. Якщо більшість рухів, що не потребують розумових зусиль, ви виконуєте правою ру­кою – ви правша. Проте, не поспішайте з висновками!

Нещодавно вченими було проведено цікавий тест «синтезування фотографії». Спро­буй­мо повторити його. 

(Робота з певною частиною фотографії: відтворення тесту Вігена Геодакяна ).

Висновок. Отож, право- та лівосторонні частини обличчя однієї й тієї ж людини мають не дуже багато спільного. За влучним зауваженням Вігена Геодакяна, «ліве» обличчя більше схоже на матір та сестер, а «праве» – на батька та братів.

У 30-х роках ХХ століття Іван Павлов писав: "Життя чітко вказує на дві категорії людей: художників і мислителів, між ними різка відмінність. Одні – художники... за­хоп­люють дійсність повністю, цілком, сповна, живуть дійсність, без усякого дроб­лення... Інші – мислителі, саме ділять її... роблячи з неї якийсь тимчасовий скелет, а потім лише поступово, ніби знову збирають її частини й намагаються їх таким чином оживити..."

Розвиток досліджень у сфері функціональної асиметрії мозку привів до уявлення про те, що в "художників" переважає правопівкульне образне мислення, а в "мислителів" – лівопівкульне абстрактне мислення.

Потрібно розуміти, що ліворукість це — ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ВАРІАНТ НОРМИ. Проте лівша влаштований і розвивається абсолютно за іншими законами. 

На думку американського генетика Амара Клара, правизна або лівизна людини фор­му­єть­ся ще в лоні матері й залежить від наявності особливого гена. У 2008 році британські вче­ні відкрили ген лівшів. Виявилося, що цей ген, який було названо LRRTM1, відіграє також клю­чову роль у формуванні мовлення та емоцій.

Але ліворукість буває різною. Вона може бути генетично закріплена, тобто пере­да­ва­тися в спадщину як по жіночій, так і по чоловічій лінії. Таких людей у будь-якій популяції при­близно однакова кількість — 9-11%. Однак здебільшого ліворукість передається через чо­­ловіків. Ліворукість зустрічається в чоловіків у 1,5-2 рази частіше, ніж у жінок. Учені по­яс­ню­­ють це тим, що ліворукі дівчатка вже в ранньому віці більш поступливі й пластичніші, ніж хло­­пчики. Вони легше піддаються переучуванню. Через це жінок-амбідекстрів удвічі більше, ніж чоловіків.  

У спеціальній літературі виділяють також ліворукість, що не має генетичного під­ґру­н­тя, тобто не передається в спадщину й називається патологічною, тому що підґрунтям для її ви­никнення є порушення функ­ціонування лівої півкулі. Зазвичай, це пов’язано з тим, що бли­зько 20% ліворуких в анамнезі (відомості про попередній стан розвитку дитини) мають усклад­нення в процесі вагітності та пологів (за деякими да­ними, пологова травма може бути однією з причин ліворукості, коли функції ушкодженої лівої півкулі частково бере на себе пра­ва півкуля) До речі, деякі російські вчені пов’язують сьогоднішнє зростання народ­жу­ва­но­сті лівшів у Росії саме з цими факторами. Патологія в ході пологів досягає 70 відсотків.

Існує також вимушена ліворукість. Вона виникає через травми правої руки, що від­бу­ли­ся в період активного освоєння роботи руками. Унаслідок цього дитина починає берегти трав­мовану праву руку й активно використовувати ліву. Такі діти не є ліворукими за орга­ні­за­цією мозку, але найбільш активною в них буде ліва рука. Чи означає це, що цих дітей треба переучувати? Звичайно, ні. Адже через травму складається визначена система зв'язків, що вклю­чає роботу руки і мозку. 

Таким чином, серед ліворуких дітей можна виділити, як мінімум, три групи. Переважне во­лодіння тією чи іншою рукою визначається не бажанням чи примхою дитини, а особливою ор­ганізацією роботи її мозку. 

Зв'язок між правою та лівою півкулею головного мозку, а отже й зв'язок між правою та лівою рукою в шульг протікає помітно швидше.

У правші права й ліва півкулі мозку мають власні функції й знаходяться в постійній вза­­­є­модії. Інформація ззовні поступає спочатку в праву півкулю, де пізнається, «отримує об­раз», а потім уже в ліве, де конкретизується й називається. Права півкуля (у правші) пере­ва­ж­но відповідає за оцінку просторових стосунків, уяву, цілісне сприйняття, оцінку ритмів й од­но­часне сприйняття декількох стимулів. Ліва півкуля спеціалізується на оцінці тимчасових сто­сунків, конкретизації словесних виразів, чисел, на аналітичному послідовному сприй­ня­т­ті, абстрактному й узагальненому мисленні. Права мозкова півкуля зв'язана в основному з чут­ливою сферою, а ліва пов'язана з руховою й мовною сферою. Права півкуля відповідає за ро­боту лівої половини тіла, а ліва – за роботу правої половини тіла. У більшості людей до­мі­нує «логічна», ліва півкуля, а організуючу роль грають енергетичні, підкіркові структури. Усе­редині півкуль компоненти психічних функцій теж досить чітко локалізовані

У лівші обидві півкулі, як правило, більш автономні за своєю роботою, міжпівкульові вза­ємодії формуються набагато пізніше, ніж у правші. Локалізація функцій носить більш «роз­митий» характер. Функції не мають точного розподілу ні за півкулями, ні в середині пів­кулі й формуються лише при добре збалансованому вихованні дитини або в ході спеціальних занять. До того ж у лівші домінує права, образна, півкуля. Звідси – багата уява, фантазії й стра­хи.

Ліворукі схильні більше до синтезу, ніж до аналізу, що також свідчить про добре розвинуте об­разне сприймання дійсності, більш тонке відчуття кольору й звуку. Набір креативних здібностей – тобто розвинена інтуїція, уміння схоплювати великі обсяги інформації й швидко виокремлювати головне, миттєво заглиблюватися в проблему й інтуїтивно знаходити рішення – дає змогу лівшам генерувати дійсно оригінальні ідеї, висувати нестандартні гіпотези, робити такі відкриття, на які бувають нездатні праворукі люди, що зазвичай мислять традиційно. 

У лівшів зв’язки між півкулями мозку не надто жорсткі, як у праворукої більшості. То­му інформація в корі головного мозку обрабляється повільніше. Але це не хвороба, а осо­б­ли­вість. У сильного правші інші складності: жорсткі зв’язки між напівкулями ніби залишають ма­ло шансів на свободу творчості та різновиди діяльності.  

Серед лівшів багато тугодумів, хоча результати цих довготривалих міркувань часто бу­ва­ють оригінальними, якщо не сказати більше. У літературі часто згадується деяка тупу­ва­тість, якою начебто відзначався Ейнштейн у шкільні роки. Майбутнього творця теорії від­но­с­но­сті вважали «розумово відсталим», тому що він дуже повільно засвоював й усвідомлював но­ву інформацію. Особливо важко давалася йому математика.

Одна з теорій розділяє ліворуких і праворуких осіб на два табори: одночасно–візуальний і лінійно–послідовний. За цією теорією, праворукі в процесі мислення опрацьовують інфор­ма­цію, використовуючи так званий "лінійний, послідовний" метод, у якому перш, ніж перейти до на­ступної думки, попередня має бути повністю продумана. Лівші обробляють інформацію, ви­ко­ри­с­товуючи "візуальний, одночасний" метод, у якому декілька думок можуть бути опрацьовані од­ночасно.

Учені-нейрофізіологи з державного університету Австралії дійшли висновку, що лівші в низці галузей перевершують правшів. Так, за результатами останніх досліджень з'ясу­ва­ло­ся, що ліворукі люди швидше реагують на ситуацію й, можливо, навіть більш раціонально діють. За словами вчених, лівші можуть домогтися більших успіхів у спорті або комп'ю­тер­них іграх, ніж правші. Чоловіки-лівші нерідко проявляють прекрасні здібності в організації пра­ці й часто стають архітекторами. Лівші також досягають дуже високих результатів у бо­к­сі, бейсболі, тенісі, фехтуванні. Проте, за даними досліджень, серед стрілків, бас­кет­бо­ліс­тів і важковаговиків ліворуких практично не помічали.  

За методикою «Індивідуальні стилі мислення», у ліворуких переважає прагматичний стиль мислення. Автори методики О.О. Алєксєєва та Л.А. Громова так характеризують людей цього типу: «Не люблять розмови, що видаються сухими, нудними, надміру серйозними, позбавленими гумору або теоретичними, аналітичними». Відомо, що саме креативні особистості мають хороше почуття гумору. Тобто у своїй більшості лівші відкриті та життєрадісні осо­бис­то­сті, проте здатні ігнорувати неприємні ситуації замість того, щоб вирішувати їх. Прагматичний стиль вирізняється частковим підходом. Для таких осіб притаманні експериментування та Інно­ва­ції, а також планування різноманітних можливостей. Перелічені якості разом із тим входять до фе­но­мену, який був названий Дж. Гілфордом дивергентним мисленням.

Ще одна особливість лівшів полягає у дзеркальному сприйнятті простору. Чи помічали ви за лівшами щось таке дивне на кшталт дзеркального письма?  

Дослідники неодноразово відзначали цю особливість ліворуких людей. За даними досліджень частота дзеркального письма у шульг складає 85%.

Льюїс Керролл у своєму романі „Сильвія і Бруно" дзеркально написав слово „E-V-I-L" (зло), що є нічим іншим, як „L-I-V-E" (життя). Пригадаймо також, що довгий час ніхто не міг роз­шифрувати нотатки Л. да Вінчі, поки один італійський учений не зрозумів, що геніальний мислитель просто використав дзеркальне відображення.

Згідно зі спостереженнями фахівців, лівшам дещо складніше, ніж правшам, запам’ятати на­прям ходу годинникових стрілок, навчитися визначати час за циферблатом, засвоїти по­ня­ття «вліво», «вправо», «вище», «нижче».

Те ж саме можливо й під час читанні. Маленький лівша в чотири роки легко переказує ці­лі сторінки «прочитанного» ним тексту, а потім виявляється, що кожна з окремих літер йо­му невідома.  

Непоодинокі випадки, коли діти-лівші плутають і перекручують написання схожих цифр, віднімають із нижнього ряду верхній, а саме слово «задача» пишуть як «чдз», тобто дзер­кально та пропускаючи всі голосні.

-        Давайте спробуємо, використовуючи своє знання про дзеркальність просторового спри­йняття лівшів, відчути на практиці, як почуваються ліворукі діти в праворукому світі.

  1. 1.Спробуйте уявити речі в дзеркальному відображенні й визначте, котра зараз година? (на екрані-годинник із годинниковими стрілками, що показує 12.00, 15.30, 21.35 )
  2. 2.Застосовуючи знання про дзеркальність відображення, спробуйте визначити, яке з чисел більше, а яке менше за значенням?

                                 7 і 3,                             13 і 31,                   505 і 506.

  1. 3.Зобразіть на осі координат: 1, -2, 4, -3.
  2. 4.Знайдіть на координатній площині точку з координатами (-7; 5)

-        Як ви думаєте, чи є правильними з точки зору математики запропоновані вами від­по­ві­ді?

-        Чи мають відчувати ліворукі діти певні ускладнення?

-        Спрогнозуйте, наскільки успішними у навчанні будуть ліворукі діти, якщо їм не на­да­ти допомоги?

Висновки. Під час здійснення рухів беруть участь обидві півкулі головного мозку. Ліва півкуля управляє правою рукою і ногою. А права, відповідно, лівою рукою та ногою.

Однак кожна з півкуль відповідає за певні функції. До того ж у праворуких людей зв’я­зок між різними частинами мозку більш стійкий, ніж у ліворуких. Саме це визначає від­мін­ність способів мислення та час на обробку інформації у ліво- та праворуких. У багатьох ви­пад­ках вони досягають резудьтатів, використовуючи обхідні шляхи, знаходячи при цьому не­ймовірні, з точки зору праворуких, внутрішні й зовнішні засоби, що дозволяють їм аль­тер­на­тивно, без опори на первинний психологічний фактор вирішувати проблеми. При цьому кож­ного разу процес такого вирішення не є передбачуваним. Неймовірні здібності ліворуких до спонтанного (що не потребує довготривалого навчання) вибудовування достатньо склад­них програм поведінки – риса, що дана їм природою. Очевидно, вона тисячоліттями шлі­фу­ва­лася еволюцією як адаптаційний механізм, що сформувався в лівшів на противагу «враз­ли­вим» точкам їх мозкової организації.

Тож саме ліворукість є чи не головною ознакою нестандартного мислення. Згадаємо: усім нормальним дорослим людям століттями було зрозуміло, що час – це годинник, що стоїть на каміні. А ось завжди юному, як усі генії, А. Ейнштейну це здалося не тільки не очевидним, але й абсолютно некоректною постановкою питання. Чим це закінчилося, ми всі тепер знаємо; хоча, він продовжував використовувати годинник за його прямим призначенням.

(Мультимедійна презентація «Експеримент Ейнштейна з часом»)

Отож, з одного боку визначені особливості сприяють неординарності, майбутній успіш­ності ліворуких, а з іншого – призводять до їхньої тривожності. Дослідники відзначають як характерну рису для емоційного світу лівші – наявність величезної кількості страхів. Ба­ть­ки часто не знають, що робити зі страхами своєї дитини, а боятися такі діти можуть чого зав­го­дно, в основному ними ж вигаданого. Іноді вони обманюють. Брехня шульги не під­­дає­ться логіці й не переслідує особистих інтересів. Усі емоційно-психологічні осо­бли­вості ліворуких свідчать про складність і суперечливість їх внутрішнього світу. Життя в стані постійного стресу може не тільки викликати певні хвороби, але й психологічно зламати людину. Недаремно ж Міжнародна конфедерація ліворуких на знак протесту «пра­во­рукості»  1984 року проголосила 13 серпня Міжнародним днем шульги. У цей день лівші всього світу прагнуть привернути увагу виробників товарів до необхідності враховувати їхні зручності.

І, щоб не втратити майбутніх геніїв, варто з більшою увагою поставитися до їхніх проблем ще в школі.

4. Розвиток здібностей ліворуких людей. Методичні рекомендації та поради батькам

Як засвідчує консультативна робота, близько 70 % усіх дітей із труднощами шкільного навчання – лівші. Одночасно вони демонструють тенденцію до частішання невротичних проявів. Відсутність грамотного психологічно-педагогічного супроводу призводить до зростання ризику психічного дизонтогенеза.

У лівшів слабкі адаптивні механізми й значна виснаженість нервової системи, усі на­ви­ч­ки вони отримують через емоції, тому в них часто бувають емоційні зриви, схильність до неврозоподібних проявів. За рахунок поглинання великої кількості енергії йде виснаження основних структур головного мозку, послаблюється імунна система дитини. Слід врахо­ву­ва­ти, що шульзі важче переходити від оптимального режиму на більш швидкий режим роботи. 

Підвищена емоційність шульги є фактором, що суттєво ускладнює адаптацію його до школи. У лівші входження в шкільне життя відбувається значно по­вільніше, ніж в одно­літків. Тому така дитина в пер­шому класі потребує уваги з боку вчителів, батьків і шкільних пси­хологів, які мають допомогти їй. 

Коли ліворуку дитину наполегливо змушують писати, малювати правої рукою, це часто ви­кликає дратівливість, запальність, нестриманість. Погіршується сон, з'являються нічні страхи: раптово серед ночі вві сні дитина підхоплюється, кричить, плаче, кличе батьків. У ок­ремих навіть з'являються чи посилюються заїкання, нервові посмикування, нічне не­тримання сечі. А в школі така дитина відстає від однолітків і під час письмових завдань пи­ше негарно, більш повільно, пропускаючи букви й склади. Через ці труднощі зникає ба­жа­ння вчи­тися. Про письмо починає думати з огидою, уранці від однієї думки про необхідність йти до школи в нього знижується настрій.

Особливістю шульг є порушення автоматизму, який дозволяє нам усьому навчитися й переробити тисячі справ, не замислюючися над кожним рухом. Лівші доводиться засвоювати навички не автоматичним повторенням, а підбором логічних зв'язків – тобто робити все «через розум».

Діти-лівші володіють колосальним довільним контролем над перебігом психічної діяльності. У них є тенденція в усьому шукати й встановлювати логічні зв'язки.  

Учителів лівші то захоплюють, то дивують тим, що вміють нестандартно відповісти на прості запитання. Вони вкрай повільні, коли йдеться про техніку читання або швидкість вирішення завдань, неуважні й незграбні, однак часто отримують позитивні оцінки за зміст із усних предметів, особливо там, де творчий викладач. Коли такі діти «заглиблюються» у свій внут­­ріш­ній світ, то не чують запитань, із якими до них звертаються. Без позитивного під­кріп­лення діти в’януть. 

Від цих учнів не можна домогтися абсолютної правильності вимови (її ідеальної зв’яз­но­сті, точності підбору) й бездоганності виконання завдань, що потребують постійного само­кон­тролю. Для таких учнів краще усне опитування, а також завдання з «відкритими» за­пи­тан­нями й фіксованим терміном виконання, упродовж якого вони могли б виявити творче мис­лення й винахідливість, заслуживши при цьому похвалу. Лівші також лідери в геометрії завдяки цілісному сприйняттю фігур. Вони не люблять розв’язувати математичні й фізичні за­дачі за заданим алгоритмом і взагалі часто його не потребують, знаходячи відповідь Влас­ним оригінальним способом, часом не завжди раціональним. 

Отже, протягом навчання в першому класі (а мож­ливо, і більш тривалий час) з шульгою треба проводити комплекс спеціальних занять, спрямованих на розвиток: 

• зорово-моторної координації;

• точності просторового сприйняття;

• зорової пам'яті;

• наочно-образного мислення;

• здібності до цілісної переробки інформації;

• моторики;

• фонематичного слуху;

• мовлення.

Під час організації розвивальної роботи може виникнути необхідність у співробітництві з логопедом і дитячим психоневрологом.

У роботі з шульгою варто враховувати певні особ­ливості вироблення навчальних на­ви­чок і найперше письма. 

1.Приділіть лівшам більше часу. Намагайтеся не підкреслювати цю особливість, ставтеся до ліворукості як до чогось звичайного. 

2.Не потрібно сердитися та чекати, коли ж дитина самостійно, просто спостерігаючи за ва­ми, навчиться користуватися ложкою, голкою, ножицями, пензликом, шпицями; за­в’я­­зувати шнурки, маніпулювати з ковдрою та підодіяльником. Краще відразу взяти йо­го руки у свої та декілька разів разом із ним повторити потрібні рухи. Ви бажаєте на­вчи­ти дитину-лівшу плавати брасом та кролем (грати в м’яч, теніс, танцювати)? Чудо­во! Мама «керує» його руками, а батько – ногами. Тільки потренуйтеся спочатку са­мі, щоб синхронізувати власні дії. 

3.Головне правило розташування робочого місця – «щоб світло падало зліва», для лівшів не підходить. Їм письмовий стіл необхідно разміщувати таким чином, щоб джерело світла розташовувалося з правого боку. До речі, письмовий стіл лівші щодо розташу­ва­ння всіх предметів – це дзеркальне відображення столу правші. 

4.Розташовуючи дітей у класі, учителю краще посадити лівшу таким чином, щоб дошка знаходилася від нього з правої сторони, це знизить вірогідність помилок зорового спри­й­няття, котрі зумовлені лівостороннім ігноруванням простору, що є характерним для не­пра­воруких. Посадка при письмі стандартна, але трохи вперед посунуте не праве, а ліве плече. Можно рекомендувати розташування зошита або аркуша паперу таким чи­ном, щоб верхній правий кут лежав із нахилом управо, а верхній лівий розташовувався навпроти грудей. 

5.Зазвичай, лівоворуким дітям, незважаючи на проведену педагогічну роботу, важко визначити праву й ліву руку. У таких випадках можна порекомендувати маркувати ліву руку браслетом, годинником або будь-яким іншим предметом. Позначена рука буде орієнтиром, від якого потрібно починати ряд.  

6.Під час читання лівші нередко гублять рядок і роблять спроби читати не послідовно в потрібному напрямку, а справа наліво або з середини тексту. Щоб запобігти таким про­явам уваги дитини необхідно звернути на місце початку читання. Можна орієнтуватися на помічену руку. Якщо це виявляється неефективно, то потрібно закрити текст і від­кри­вати лише той склад, який потрібно прочитати. Спочатку це робить дорослий, потім дитина самостійно привчається виконувати таку допоміжну дію. У такий спосіб по­трібно читати доти, доки не автоматизується потрібний напрямок і темп слідкування за ряд­ком. 

7.Те ж саме стосується написання букв, цифр і малювання. Не вимагайте, щоб маленький лівша змалював щось на зразок. Краще покладіть зверху кальку та обведіть разом із ним (потім він зробить це сам) потрібний зразок декілька разів. 

8.Якщо потрібно намалювати предмет, дайте можливість потримати цю річ у руках, до­торк­нутися до нього. Треба написати букву або цифру – зробіть її з картону або на­ждач­но­го паперу, нехай дитина проведе пальчиком по цій букві або цифрі. Слід пам'ятати, що їм важко даютьсяавтоматичні навички, тому потрібно набагато більше трену­валь­них вправ для формування техніки письма.

9.Під час оволодіння письмом шульга має вибрати для себе той варіант накреслення лі­тер, який йому зручний (шульга частіше пише овали зліва направо та зверху вниз; йо­го пи­сьмо має більше обривів, менш зв'язане, букви з'єднуються короткими прямими лі­ні­я­­ми). Отже, вимагати від шульги безвідривного письма не варто, це йому про­ти­по­ка­за­но. 

10.У неправоруких можуть спостерігатися труднощі під час списування, бо такий вид ро­бо­ти вимагає одночасного вирішення декількох задач: потрібно розподілити увагу між тим, щоб знайти потрібний елемент тексту (це потребує швидкого й точного про­сто­ро­во­го орієнтування), і в той же час потрібно вибудувати ряд цих елементів на своєму місці. Така робота для лівші потребує більшого часу й досить часто супроводжується зрос­танням помилок. 

11.Знайомлячи дітей з рослинами, треба дати дитині можливість доторкнутися, понюхати, спробувати на смак деякі трави (якщо це не небезпечно для життя), листочки, кору дерев, а вже потім пояснювати що це таке, якими властивостями володіє рослина, уже спираючись на враження дитини . 

12.Лівшам, крім таблиці множення, потрібно вивчити таблицю додавання. Вона дозволить лівшам зекономити час. 

13.Установлено, що для ліворуких дітей характерна візуальна, візуально-аудиальна й кіне­сте­тична репрезентативна система сприйняття. Це означає, щоінформація, отримана в сло­весній формі, не робить істотного впливу на формування пізнавальних здібностей ірозвиток дитинивцілому.Саме переважання зорових вражень над слуховими, за сло­ва­ми О. Б. Іншакова, пояснює деяке відставання таких дітей у засвоєнні програми в ди­тя­чому садку і необхідність багаторазового повторення вимог, прохань, доручень. 

14.Пам'ять ліворукої дитини мимовільна – вони краще запам'ятовують яскраві образи. Са­ме тому для дітей із провідною правою півкулею не підходить сухий, послідовний, з не­од­норазовим повторенням виклад матеріалу. На заняттях потрібно використовувати на­оч­ність, образність,інтонаційні можливості.  

15.Ліворукі діти неймовірно швидко виснажуються. У початковій школі, наприклад, їм необхідний додатковий вихідний на тиждень, додатковіканікуликожні 5 тижнів три­ва­ліс­тю хоча б 3 дні. У цьому випадку батькам і педагогам не варто хвилюватися, що ди­тина може відстати від однокласників. Справа в тому, що якщо відмовитися від кані­кул, то від виснаження дитина хворітиме більше, ніж «прогуляє» в плановому порядку. Для цих дітей бажано проводити заняттяплаваннямабо східними єдиноборствами. Во­ни погано володіють власним тілом, у них порушена координація, вони не можуть осво­ї­ти простір, тому що не орієнтуються в просторі кімнати або класу, навіть у власному тілі. 

16.Частою проблемою, для дітей з ведучою лівою рукою є їхня невпевненість у собі. Саме то­му багато хто з них згодом не люблятьвідповідати біля дошки. Знаючи прави­ль­нувідповідь, вважають за краще не піднімати руку, побоюючись невдач, помилок. Фа­хів­ці радять, знаючи цю особливість шульг, постійно давати дитині установку на ус­піш­ність, уселяти в неї впевненість, що вона не гірше за інших, що в неї все вийде. Не­об­хідно також демонструвати власну зацікавленість у її успіхах. Дитина повинна постійно відчувати підтримку, оскільки лівші дуже емоційно переживають ставлення до себе.

17.Функціональна особливість шульг – складність у швидкій зміні занять, тому їх не мо­ж­на квапити. Якщо йде опитування, дитину-лівшу не варто питати першим, йому по­трі­бен час, щоб підготуватися до відповіді на будь-яке питання. 

18.Ліворука дитина легше засвоїть матеріал, якщо попросити її «додумати» самій: на­при­клад, придумати кінцівку розповіді, а потім розповісти, як розвивався сюжет в автора.

Підсумок заняття

Людині дано два світи: світ реальний — той, у якому вона живе, і світ внутрішній, що відображає існуючу дійсність. Лівші – діти, яким внутрішній світ «видно» більше, ніж іншим. Вони намагаються підладнати реальний світ під внутрішній, ідеальний.

Їхня погана успішність пояснюється психологічними й педагогічними чинниками: вони на­­стільки чутливі, що ні на що не здатні в стані душевного дискомфорту, і в них так орга­ні­зо­­ваний мозок, що вони по-іншому сприймають матеріал.

Усі емоційно-психологічні особливості ліворуких людей свідчать про складність і супе­реч­­ливість їх внутрішнього світу. Лівша має потенціал позитивної й негативної енергії. Ката­лі­­затором для виходу цієї енергії є умови середовища, у яких існує конкретна особистість.

 

Список використаної літератури 

  1. Гребенюк Н. Д. Труднощі навчання ліворуких дітей / Н. Д. Гребенюк. – Дніпропетровськ, 2006. – 275 с. 
  2. Подмазин С. И. Личностно-ориентированное образование / С. И. Подмазин. – Запорожье : Просвіта, 2000. – 250 с.
  3. Темешева Л. Ліворукість – як до цього ставитися? Психолог на батьківських зборах / упоряд. О. Главник // Бібліотека «Шкільний світ». – К., 2003. – 120 с.
  4. Вишнякова Н. Ф., Ткач Р. В. Тест «Креативність» / Н. Ф. Вишнякова, Р. В. Ткач. – К., 2007. – 160 с. 
  5. Коробко С., Коробко Ю. Робота психолога з молодшими школярами : метод. Посіб. / С. Коробко, Ю. Коробко. – К. : Літера ЛТД, 2006. – 416 с.
  6. Палажченко Е. Ф., Литвиненко Н. С., Дідора М. Н. Ліворукість / Е. Ф. Палажченко, Н. С. Литвиненко, М. Н. Дідора. – Полтава, 2000. – 127 с.
  7. Роттенберг В. С., Бондаренко С. М. Мозг, обучение, здоровье / В. С. Роттенберг, С. М. Бондаренко. – М. : Просвещение, 1993. – 239 с.
  8. Чижова О. Свобода півкулі / О. Чижова // Психолог. – 2006. – № 11. – 30 с.
  9. Чуб Н. В. Довідник для батьків. Психологія дитини від А до Я / Н. В. Чуб. – Х. : Основа, 2007. – 159 с. 
  10. 8. Шкелебей Л. Ліворукі діти / Л. Шкелебей // Психолог. – Квітень 13 (397), 2010. –  С. 8-12. @gmail.compsiholo



Навчально-виховний комплекс "Міцва-613"